Обшуки в Управлінні держохорони: що знайшли у "гвардії короля"

декабря 02, 2018
Управління державної охорони (УДО), виявляється, збирало інформацію про сотні людей без законних підстав, вважає оглядачка видання "Ракурс" Олександра Примаченко. Нещодавній резонансний обшук в УДО — це історичний прецедент, аналогів якому не пригадують навіть ветерани «дев’ятки» (9 управління КДБ УРСР). «Гвардію короля» так не трусили ще ніколи, а санкція суду передбачала доступ до всієї будівлі від підвалу до горища. На додачу ще й обшукувала кубло бодігардів військова прокуратура зі спецпризначенцями Внутрішньої безпеки Національної поліції України, до речі, без військової контррозвідки Служби безпеки України, яка "проспала", як бачимо, не лише військові склади. А це в чоловічих іграх вищої ліги не просто формальність, а показове приниження, вважає оглядачка.
Ну а присутність Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції і його "недружній захід" до сусідів — УДО, — (буквально) через паркан, залишає нам широке поле для припущень: а чи не "слухало" УДО через стінку самого Сергія Князєва?
Складні внутрішні колізії серед силовиків для нас не новина, і час від часу це напруження виливається у вельми ефектні зовнішні прояви. Причина нинішньої варта окремого дослідження. 
Феєричний обшук в УДО відбувся в контексті 27 листопада і передачі важливого шмату доленосних прокурорських повноважень новоствореному Державному бюро розслідувань, що з’явилося на світ із серйозними ускладненнями й досі не дихає самостійно. Але нам у цьому випадку значно цікавіше не те, що насправді шукали і з чим це так вдало збіглося у часі, а що знайшли?
Грандіозний "трус" дав і улов, гідний книги рекордів Гіннеса. Вражаючою є не лише кількість осіб, якими, як виявилося, опікувалося з якогось дива УДО, а і цілковита незаконність переважної більшості цих дій.
Хто тільки не потрапив у ті тенета збору інформації, а хто і під "наружку-прослушку". За інформацією "Ракурсу", ідеться про сотні людей. Ближнє коло Юлії Тимошенко. Зрозуміло, що не міг там не бути народний депутат, у якого часом відмовляють гальма, — Парасюк. Його копняки під парламентом пан Гелетей не забуде ніколи, і це можна зрозуміти.
А ще — головний військовий прокурор Анатолій Матіос (теж давній "ві-за-ві" й не тільки Гелетея, але й його першого заступника генерал-лейтенанта Володимира Дахновського) і члени його родини, ціла низка політиків і діячів різного штибу з близькими родичами, журналісти — широкими тенетами, журналісти, що стали депутатами, а до того ще дружним рядочком — фармацевти.
Хоча в законі сказано, що гласні та негласні оперативні заходи співробітники можуть проводити «з метою запобігання посяганням на посадових осіб і членів їхніх сімей та об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, виявлення і припинення таких посягань». Тобто закон не передбачає такого роду супровід політичних опонентів чинного президента, дружин співробітників чи виконання на комерційній основі (інформаційних - прим. ред.) замовлень... від приватних осіб.
Таким чином, заходи по збору інформації, в тому числі зовнішнє спостереження і зняття інформації з каналів зв’язку, здійснювалися переважно без жодних законних підстав. Але була і видимість таких. Тут спрацював перевірений алгоритм — не було би щастя, так нещастя допомогло.

СПРАВА ЧЕСТІ

Ідеться про два пістолети, загублені особистим водієм-охоронцем керівника славетного Управління пана Гелетея. Ті два стволи якісь добродії (бо до вироку ми не кажемо інакше) поцупили було просто-таки з машини без жодних докорів сумління. Відтоді водій уже з умовним строком, але все ще за державний кошт переважно порається у керівника служби по господарству. Чи то головним, куди пошлють, а чи, може, навіть приставлений щось охороняти задля спокути і підвищення кваліфікації — достеменно невідомо. 
Саму ж кумедну історію про цинічне викрадення було оголошено "справою честі". Насправді виявилося, що зовсім не в тому розумінні, що її треба або розкрити, або вдатися до "харакірі".
Намагаючись надати бодай видимість законності хоча б дещиці своєї бурхливої діяльності, що незаконно обмежує конституційні права громадян, УДО-шники примудрилися чимало оперативних заходів списати на пошук тих двох злощасних стволів.
Тобто «кого треба» вони одразу починали підозрювати у викраденні пістолетів. І пішли заводити оперативно-розшукові справи уже «на законних підставах». Кажуть, в підсумку на цих двох пістолетах, наче паперових іграшок на новорічній ялинці в дитсадочку, санкцій (слідчих суддів - прим. ред.) тепер висить — ціла гірлянда. Бо на кого не глянуть УДО-шники в роздумах, чи не міг зважитися на таке, оперативне мислення підказує, що міг,.. ну точно міг!
Поліцейські, що проводили обшук, рішуче наполягають, що навіть сам пан Гелетей був не в курсі всіх оперативно-розшукових заходів, стільки об’єктів спостереження завелося-розмножилося в УДО. 

СЛАВЕТНІ НАЩАДКИ СТОМАТОЛОГА

Якщо говорити про суто технічну частину справи, УДО фактично стала спадкоємцем специфічної і недешевої розгалуженої інфраструктури, створеної з тією самою метою — наглядати, за ким хочеться, не обтяжуючи себе необхідністю отримувати санкції суду. Маю на увазі найуспішнішого в історії нашої країни стоматолога (Олександра Януковича - прим. ред.), який нині перебуває в екзилі.
Приміром, один з його офісів, що на вулиці Московській, несамовито потрощений бійцями революції, наскільки відомо авторові цих рядків, містив не лише кабінети банківських службовців, а і офіс співробітників цієї надсекретної служби з усім технічним причандаллям. І УДО вирішила, що нема чого такому добру пропадати, й прилаштувала всю цю техніку до діла. Так що справа попередників пана Гелетея на посаді - Калініна і Куліка, - жива та ще і в надійних руках!
Одним словом, з такою потужною, кмітливою і винахідливою охороною наш президент — як за кам’яним муром, що не може не тішити його співгромадян. 
"І мабуть, тільки за наступної незлочинної влади ми дізнаємося напевне про подробиці цікавого багатосерійного кіно від УДО-продакшн", - резюмувала оглядачка видання "Ракурс".

Share this

Related Posts

Previous
Next Post »